Розгорнути / Згорнути блок Увійти до системи
Логін
Пароль
 
Розгорнути / Згорнути блок Вибрані курси
Дані не знайдено
 
Розгорнути / Згорнути блок Інформація для дисципліни "Основи тваринництва та ветеринарно-санітарної експертизи"
Опис: дисципліна є нормативною, з кількістю кредитів – 3, загальним часом – 120 годин, з них аудиторних – 62 години; вивчається на чеивертому курсі, у першому семестрі; складається з одного модулю; вид контролю – іспит.
Цілі: Студент повинен знати: основи анатомії, гістології, фізіології сільськогосподарських тварин та птиці; методи визначення стану здоров’я перед забоєм; основні клінічні ознаки незаразних та інфекційних захворювань сільськогосподарських тварин і птиці при найбільш небезпечних захворюваннях для людини; основні характерні патолого-анатомічні зміни з боку органів і тканин сільськогосподарських тварин і птиці; ветеринарно-санітарні вимоги до м'ясопереробних підприємств; основні ветеринарно-санітарні заходи з попередження поширення інфекційних захворювань сільськогосподарських тварин, птиці і людини через м'ясо, м’ясопродукти та інші продукти забою; методи знезараження та утилізації продуктів забою при інфекційних захворюваннях сільськогосподарських тварин і птиці; стійкість збудників інфекційних захворювань сільськогосподарських тварин і птиці до чинників навколишнього середовища та дезінфікуючих засобів.
Студент повинен вміти: приймати кваліфіковані рішення в умовах конкретного виробництва; оцінити стан здоров’я сільськогосподарських тварин і птиці перед забоєм; визначити видову приналежність м’ясної туші та м’яса; визначити ступінь свіжості м'яса; визначити за станом туші та продуктів забою стан здоров’я тварини на момент забою; організувати заходи з профілактики захворювань у разі виявлення інфекційних захворювань у забійної худоби на м'ясопереробному підприємстві; визначити раціональні режими знезараження продуктів забою при інфекційних захворюваннях сільськогосподарських тварин і птиці; організувати належний ветеринарно-санітарний режим роботи м'ясопереробного підприємства.
Оцінювання: Академічні успіхи студента визначаються за допомогою системи оцінювання, що використовується в університеті.
Об'єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал дисципліни різного характеру і рівня складності, засвоєння якого відповідно перевіряється під час поточного контролю. Завданням поточного контролю є перевірка розуміння та засвоєння певного матеріалу, вироблених навичок проведення розрахункових робіт, умінь самостійно опрацьовувати тексти, здатності осмислити зміст теми чи розділу, умінь публічно чи письмово представити певний матеріал (презентація). Оцінювання здійснюється за 100-бальною шкалою в діапазоні від 0 до 100 балів (включно). Для організації поточного контролю в даній робочій програмі розподілена загальна кількість балів, за якими оцінюється вся поточна робота, між відповідними-об'єктами контролю. За рішенням кафедри студентам, які брали участь в пізнавальній науковій діяльності – в роботі конференцій, підготовці наукових публікацій тощо – можуть присуджуватись додаткові бали за результати поточного контролю. При цьому загальна кількість балів, що вноситься до відомості за поточну роботу не може перевищувати 100 балів.
Теми: Тема 1. Вступ Роль дисципліни у формуванні спеціалістів галузі
Тема 2. Забійні тварини. Ветеринарно-санітарні вимоги (ВСВ) до транспортування, приймання, здавання, утримування забійних тварин
Тема 3. Підприємства з переробки забійних тварин та ветеринарно-санітарні вимоги до них
Тема 4. Ветеринарно-санітарні вимоги до переробки забійних тварин. Організація та методика огляду туш і внутрішніх органів
Тема 5. Ветеринарно-санітарна експертиза (ВСЕ) продуктів забою тварин в разі виявлення інфекційних хвороб
Тема 6. Ветеринарно-санітарна експертиза продуктів забою тварин в разі незаразних хвороб, отруєнь та радіоактивного ураження
Тема 7. Ветеринарно-санітарна експертиза продуктів забою тварин в разі виявлення інвазійних хвороб
Тема 8.Ветеринарно-санітарна експертиза м'яса вимушено забитих тварин, харчові токсикоінфекції і токсикози
Тема 9. Ветеринарно-санітарна експертиза під час зберігання, переробки та консервування м’яса
Ресурси: 1. Пешук Л.В. Основи тваринництва і ветеринарн0-санітарна експертиза м’яса та м’ясних продуктів.- К. : Центр учбової літератури, 2011.- 400с
2. Ветеринарно-санітарна експертиза з основами технології і стандартизації продуктів тваринництва/ О.М.Якубчак, В.І.Хоменко, С.Д.Мельничук та ін., За ред. О.М.Якубчак, В.І.Хоменка. – К: 2005 – 800с.
3. Ковбасенко В.М. Ветеринарно-санітарна експертиза з основами технології і стандартизації продуктів тваринництва: Навчальний посібник: В двох томах. – К.: Фірма «Інкос», 2006. – Т.1.- 416с
4. Ковбасенко В.М. Ветеринарно-санітарна експертиза з основами технології і стандартизації продуктів тваринництва: Навчальний посібник: В двох томах. – К.: Фірма «Інкос», 2006. – Т.2.- 536 с.

Метод навчання: З метою активної участі студентів під час вивчення дисципліни та підвищення ефективності навчального процесу використовуються традиційні та новітні методичні та інтерактивні засоби навчання, а саме:
консультування та обговорення матеріалу практичного заняття методом «круглого столу»;
проведення семінарів-дискусій;
консультування під час написання рефератів та контрольних робіт (для студентів заочного відділення);
демонстрування відео матеріалів та плакатів;
використання презентацій лекційного матеріалу у вигляді слайд-шоу.
Методи навчання – засоби спільної роботи викладача та студентів, за допомогою яких у тих, хто навчається формуються потрібні знання, навички, вміння. Кожний метод – це струнка система взаємопов’язаних прийомів: усний виклад навчального матеріалу, обговорення матеріалу, показ (демонстрація) вправи, практичні роботи, індивідуальні роботи. Використовуються наступні методи навчання:
- методи організації та здійснення навчальної діяльності: словесні (розповідь, бесіда, лекція), наочні (показ, демонстрація), практичні, репродуктивні і проблемні, самостійної роботи і роботи під керівництвом викладача;
- методи стимулювання і мотивації навчання: методи формування інтересу (аналіз проблемних ситуацій), методи формування відповідальності в навчанні (роз'яснення суспільної і особової значущості навчання, пред'явлення педагогічних вимог);
- методи контролю і самоконтролю (усний і письмовий контроль, фронтальний і диференційований, поточний і підсумковий)
Проблемні лекції спрямовані на розвиток логічного мислення студентів. Коло питань теми лекції обмежується двома-трьома ключовими моментами, увага студентів концентрується на матеріалі, що не знайшов відображення в підручниках, використовується досвід закордонних навчальних закладів з роздаванням студентам під час лекцій друкованого матеріалу та виділенням головних висновків з питань, що розглядаються. При викладанні лекційного матеріалу студентам пропонуються питання для самостійного розмірковування. При цьому лектор задає запитання, які спонукають студента шукати розв'язання проблемної ситуації. Така система примушує студентів сконцентруватися і почати активно мислити в пошуках правильної відповіді.
На початку проведення проблемної лекції необхідно чітко сформулювати проблему, яку необхідно вирішити студентам. При викладанні лекційного матеріалу слід уникати прямої відповіді на поставлені запитання, а висвітлювати лекційний матеріал таким чином, щоб отриману інформацію студент міг використовувати при розв'язанні проблеми.
Кейс-метод - метод аналізу конкретних ситуацій, який дає змогу наблизити процес навчання до реальної практичної, управлінської діяльності фахівців та передбачає розгляд виробничих ситуацій, проблемних ситуацій тощо.
Мова: Українська
Викладачі: Вікторія Анатоліївна Большакова
Розділ: 12, Тести: 1, Проекти: 5
Матеріал дисципліни
20,00$ Додати в кошик