Розгорнути / Згорнути блок Увійти до системи
Логін
Пароль
 
Розгорнути / Згорнути блок Вибрані курси
Дані не знайдено
 
Розгорнути / Згорнути блок Інформація для дисципліни "Основи стандартизації, метрології та управління якості"
Опис: Найважливішим засобом підвищення якості продукції на всіх стадіях її життєвого циклу є стандартизація. Об’єктивність же і надійність оцінок якості продукції залежить від застосування науково обґрунтованої єдності вимірів фізичних величин і від рівня знань теоретичної та практичної метрології. Стандартизація, метрологія та управління якістю, як наука, досліджує, розробляє принципи та методи встановлення норм і правил, а також форми та методи реалізації цих норм і правил. У процесі стандартизації тих чи інших об’єктів досліджуються зв’язки та відносини між ними, вивчається та вибирається накопичений практичний досвід, закріплюються та зберігаються досягнення суспільства.
Цілі: Основна мета дисципліни – формування у студентів цілісної системи знань зі стандартизації, метрології та управління якістю, що дає змогу забезпечити високу професійну кваліфікацію майбутніх фахівців у їх багатогранній діяльності, використовувати досягнення сучасної стандартизації в управлінні якістю продовольчих і непродовольчих товарів, послуг, сприяти прийняттю самостійних правильних рішень під час розглядання наукових і виробничо-господарських завдань для одержання високих кінцевих результатів.
Наукова підготовка спеціалістів нового покоління потребує забезпечення їх знаннями на високому теоретичному та методичному рівні з дотриманням вимог міжнародних, міждержавних та національних стандартів, в яких закріплені оптимальні показники.
Якісна та конкурентоспроможна продукція, що реалізується на внутрішньому та зовнішньому ринках, повинна відповідати останнім досягненням науки, найвищим світовим стандартам і усім вимогам споживача.
Виховною спрямованістю даної дисципліни є охоплення великого кола різноманітних питань з удосконалення процесу управління економікою, підвищення ефективності суспільного виробництва, розробки та використання таких правил і норм, які відображають дію об’єктивних економічних законів, які відіграють велику роль у розвитку промисловості, зростанні суспільного багатства, сукупного суспільного продукту, національного доходу, сприяє поліпшенню використання основних фондів та природних багатств.
До стислої характеристики дисципліни відносяться загальні науково-теоретичні та методичні основи стандартизації, метрології та управління якістю, основні положення Державної системи стандартизації та Державної метрологічної системи, визначено роль стандартизації в прискоренні науково-технічного прогресу.
Вміщено відомості про міжнародну стандартизацію та види метрологічної діяльності, показано взаємозв’язок стандартизації, метрології та кваліметрії під час і виробництва продукції високої якості.
Розглянуто питання якості продукції, визначено сутність системних підходів до управління якістю, роль системних методів атестації та сертифікації продукції в комплексному управлінні якістю.
Дисципліна «Основи стандартизації, метрології та управління якістю» займає одне з найважливіших місць в системі підготовки фахівців у галузі товарознавства.
Стандартизація, як наука, досліджує, розробляє принципи та методи встановлення норм і правил, а також форми та методи реалізації цих норм і правил. У процесі стандартизації тих чи інших об’єктів досліджуються зв’язки та відносини між ними, вивчається та вибирається накопичений практичний досвід, закріплюються та зберігаються досягнення суспільства.
Організаційно-методичні основи стандартизації чітко визначають її взаємозв’язок з іншими науками, які в свою чергу результатами своїх досліджень розвивають стандартизацію.
Потреба в стандартизації товарів пов’язана з різноманітністю їх зовнішнього вигляду, розмірів, складу та інших властивостей. На основі комплексної стандартизації й уніфікації асортименту виробів здійснюється робота з метою підвищення вимог до якості товарів, скорочення необґрунтованої багатосортності, підвищення харчової та естетичної цінності, більш раціонального використання сировини та інших ресурсів тощо. Все це тісно поєднує стандартизацію з товарознавством.

Завдання навчальної дисципліни
Для досягнення мети викладання курсу «Основи стандартизації, метрології та управління якістю» поставлені такі основні завдання:
- визначити сутність і народногосподарське значення стандартизації, основні завдання наукової метрології та загальні положення в галузі управління якістю продукції;
- розкрити форми, методи та принципи стандартизації, характеристики факторів, що впливають на результати вимірювань, економічну ефективність стандартизації та управління якістю;
- ознайомитися з міжнародною стандартизацією, її значенням у розвитку торговельно-економічних зв’язків між країнами, міжнародною організацією зі стандартизації (ISO), міжнародною електротехнічною комісією (ІЕS), регіональними організаціями зі стандартизації та іншими міжнародними організаціями;
- розглянути метрологічне забезпечення якості продукції, конкурентоспроможність і якість, вітчизняний досвід управління якістю, міжнародні стандарти та системи якості (МС ISO серії 9000);
- обґрунтувати принципи загального управління якістю та методи самооцінки фірм за критеріями національних премій з якості.
Інтегрований підхід до викладання курсу «Основи стандартизації, метрології та управління якістю» дозволить сформувати у студентів певні знання та навички.
Після вивчення дисципліни студент повинен знати:
- визначення основних понять в галузі стандартизації, метрології, управління якістю та сертифікації;
- основні цілі, задачі Державної системи стандартизації, категорії та види стандартів, органи та служби стандартизації, порядок розроблення, затвердження та впровадження стандартів; державний нагляд за додержанням стандартів;
- основи технічних вимірювань, фізичні величини та їх вимірювання, одиниці вимірювань, засоби вимірювань та їх метрологічні характеристики, методи та способи вимірювань;
- метрологічне забезпечення єдності вимірювань, технічну базу забезпечення єдності вимірювань, структуру Державної метрологічної системи України та основні види метрологічної діяльності метрологічної служби України;
- обґрунтування особливостей і факторів, що впливають на якість товару, проблеми загального управління якістю;
- тенденції розробки систем якості згідно з вимогами стандартів ISO серії 9000, розробку документів на системи якості та нові версії стандартів ISO серії 9000;
- закономірності взаємодії видів і систем сертифікації;
- основні методичні принципи та положення визначення економічної ефективності підвищення якості продукції та методику розрахунку економічної ефективності стандартизації.
Студент повинен вміти та оволодіти навичками:
- аналізу систем конструкторської документації, систем технологічної документації, систем класифікації та кодування інформації, систем стандартів безпеки праці, систем стандартів у галузі охорони природи та раціонального використання ресурсів;
- аналізу дії міжнародних стандартів та їх використання різними країнами;
- обґрунтування та реалізації основного постулату метрології;
- вибору показників якості, вимірювання якості експертними та іншими методами;
- розробки методів оцінки якості продукції з використанням елементів системного підходу до управління якістю продукції;
- оцінки рівня якості продукції, видами рівня якості та загальним управлінням якістю;
- аналізу проблем підтримання якості та конкурентоспроможності продукції в ринкових умовах;
- складання договорів як важливого правового засобу підвищення якості про¬дукції.
Студенти вивчають дисципліну по лекціям, наданим викладачем та самостійно шляхом роботи з нормативно-технічною документацією, науково-методичною літературою, періодичними виданнями, законодавчими актамищо дає змогу закріпити теоретичні знання студентів.
Основні навички студент отримує під час проведення практичних занять та індивідуальної роботи.
Оцінювання: Складовою навчального процесу є оцінювання знань студентів. Перевірка та оцінювання знань студентів з навчального курсу «Основи стандартизації, метрології та управління якістю» здійснюється шляхом проведення контрольних заходів за такими видами контролю: поточний, проміжний і підсумковий. Ці види контролю тісно взаємопов’язані та організовуються так, щоб стимулювати ефективну самостійну роботу і забезпечити об’єктивне оцінювання рівня знань студентів.
Система поточного і підсумкового контролю знань студентів спрямована на ефективну реалізацію таких завдань:
- підвищення мотивації студентів до систематичної активної роботи впродовж навчального року, переорієнтація їхніх цілей з отримання позитивної оцінки на формування стійких знань, умінь та навичок;
- систематизація знань та активне їх засвоєння упродовж навчального року;
- відкритість контролю: ознайомлення студентів з контрольними завданнями та всіма формами контрольних заходів і критеріями їх оцінювання;
- розширення можливостей для всебічного розкриття здібностей студентів, розвитку їх творчого мислення.
Поточний контроль − це оцінювання рівня засвоєння студентом навчального матеріалу під час проведення лекцій, практичних занять, самостійної та індивідуальної роботи.
Підсумковий контроль − це проведення іспиту в обсязі навчального матеріалу, визначеного цією робочою програмою дисципліни.
Проміжний контроль – це оцінювання знань студентів, що відбувається після вивчення певного розділу. Кожен блок тем дисципліни (розділ) має бути обовʼязково оцінений. Студент має позитивно скласти проміжний контроль. Незадовільні оцінки складання проміжного контролю вважаються академічною заборгованістю, яка не може бути компенсованою за рахунок позитивного складання інших блоків тем дисципліни.
Відповідно до організації навчального процесу передбачається оцінювання успішності студентів з дисципліни в балах. Точки контролю, максимальна та мінімальна бальна оцінка за видами занять та за виконані роботи зазначаються у тематичному плані дисципліни.
Оцінювання знань студентів при поточному контролі.
Завданням поточного контролю є перевірка розуміння та засвоєння певного матеріалу, умінь самостійно опрацьовувати тексти, здатності осмислити зміст теми чи розділу, умінь публічно чи письмово представити певний матеріал.
Перевірка та оцінювання знань студентів з дисципліни «Основи стандартизації, метрології та управління якістю» при поточному контролі може проводиться декількома методами:
1) оцінювання знань студентів під час практичних занять;
2) оцінювання знань з використанням поточних тематичних тестів;
3) виконання індивідуальних домашніх завдань;
4) проведення письмових контрольних робіт за окремими темами дисципліни.
Оцінювання знань студентів під час практичних занять проводиться (за 5-бальною шкалою) за такими критеріями:
1) розуміння, ступінь засвоєння теорії та методології проблем, що розглядаються;
2) ступінь засвоєння фактичного матеріалу курсу;
3) обізнаність з основною (обов’язковою) та додатковою літературою, а також із сучасною вітчизняною літературою з питань, що розглядаються;
4) уміння поєднувати теорію з практикою при розгляді ситуацій, виконанні завдань, винесених на розгляд в аудиторії;
5) логіка, структура, стиль подання матеріалу при виступах в аудиторії, вміння захищати свою позицію та здійснювати узагальнення інформації, отриманої з доповідей інших осіб.
5 балів може бути отримано студентом у разі присутності на аудиторних заняттях та відповідності рівня його знань усім п’ятьом зазначеним критеріям. Відсутність тієї або іншої складової знижує оцінку на відповідну кількість балів.
При проведенні поточного контролю у формі тематичного тестування визначається рівень знань студентів з теоретичних питань курсу. Мінімальна кількість правильних відповідей студента на тестові завдання з теми курсу, що дозволяє оцінити результати тестування позитивно (від 1 до 5 балів), має бути більше 60% від загальної кількості запитань тестового завдання.
Виконання індивідуальних домашніх завдань (напр., підготовка доповіді) є невід’ємною частиною засвоєння курсу і включає низку завдань і питань з матеріалу, що студент опрацьовую самостійно. Оцінювання виконання індивідуальних завдань здійснюється відповідно до бальної шкали від 1 до 5 балів. Особлива увага при цьому приділяється:
- повноті, якості та самостійності виконання завдань,
- своєчасності подання та захисту завдань викладачу (згідно з графіком навчального процесу).
За творчий характер виконуваних завдань та своєчасність їх складання викладачеві студент отримує максимальну кількість балів, і навпаки, за порушення графіку навчального процесу, неякісне виконання завдань, за плагіат оцінку може бути знижено до 1 бала.
Оцінювання знань студентів при проміжному контролі.
Проміжний контроль знань проводиться за результатами роботи студента протягом попередніх занять за певним розділом дисципліни. При цьому враховуються бали, набрані за виконання індивідуальних завдань та засвоєння матеріалу, винесеного на самостійне опрацювання.
У разі потреби встановлення додаткового контролю викладач проводить проміжний контроль у вигляді контрольної роботи, питання якої містять матеріал, опанований студентами як під час аудиторних занять, так і в ході самостійної роботи. Критеріями, які дозволяють оцінити виконання контрольної роботи позитивно, є:
- відповіді на запитання повинні бути достатньо повними і показувати глибоке засвоєння студентом програмного матеріалу дисципліни;
- розв’язання повинно бути методично правильним і з належними поетапними поясненнями.
Для студентів заочного відділення одним із методів контролю знань є перевірка рішення індивідуального контрольного завдання. Індивідуальне завдання є складовою частиною навчального процесу та активною формою самостійної роботи студентів заочної форми навчання.
Мета індивідуального завдання полягає в закріпленні та поглибленні теоретичних знань студентів з курсу, а також в умінні самостійно працювати з літературними джерелами, нормативними актами та статистичними матеріалами, робити висновки.
У даному виді роботи студент повинен всебічно і глибоко розкривати зміст обраної теми, показати добрі знання літературних джерел, законодавчих та нормативних актів і осмислення стратегії їх використання.
Оцінювання знань студентів при проведенні іспиту.
Підсумковий контроль з дисципліни «Основи стандартизації, метрології та управління якістю» проводиться у формі проведення іспиту. Проведення іспиту − це найважливіший метод контролю та оцінки знань студентів з дисципліни. Умовою допуску до іспиту є виконання усіх обов'язкових робіт і завдань з дисципліни. Іспит з навчальної дисципліни «Основи стандартизації, метрології та управління якістю» проводиться лектором у формі письмової роботи за білетами, затвердженими завідувачем кафедри. На консультаціях перед іспитом лектор знайомить студентів із питаннями, що включені до екзаменаційних білетів. Виконання завдань екзаменаційного білету оцінюється в 40 балів.
Під час оцінювання екзаменаційних робіт враховуються характер засвоєння вже відомого знання (рівень усвідомлення, міцність запам'ятовування, обсяг, повнота і точність знань); якість виявленого студентом знання (логіка мислення, аргументація, послідовність і самостійність викладу, культура мовлення); ступінь оволодіння вже відомими способами діяльності, уміннями і навичками використання засвоєних знань на практиці; оволодіння досвідом творчої діяльності; якість виконання роботи (оформлення, темп виконання, ретельність та ін.)
Оцінку в 40…35 балів («відмінно») заслуговує студент, який виявив всебічні, систематичні і глибокі знання навчально-програмного матеріалу, вміння вільно виконувати завдання, передбачені програмою, ознайомлений з основною і додатковою літературою, рекомендованою програмою. Його відповідь на питання екзаменаційного білету є повною, безпомилковою щодо всіх теоретичних і практичних завдань, виконаних у певній логічній послідовності. Як правило, ця оцінка виставляється студентам, які чітко розуміють взаємозв’язок основних понять дисципліни в їхньому значенні для набутої професії, виявили творчі здібності в розумінні та використанні навчально-програмного матеріалу.
Оцінки в 34…28 балів («добре») заслуговує студент, який виявив повне знання навчально-програмного матеріалу, успішно виконує передбачені програмою завдання, засвоїв основну літературу, рекомендовану програмою. Його відповідь на екзаменаційний білет є досить повною, він продемонстрував вміння розв’язувати практичні завдання, але припустив несуттєві помилки. Як правило, ця оцінка виставляється студентам, які засвідчили систематичний характер знань із дисципліни і здатні до їх самостійного розширення й оновлення у ході подальшої навчальної роботи і професійної діяльності.
Оцінку в 27…20 балів («задовільно») заслуговує студент, що виявив знання основного навчального матеріалу в обсязі, необхідному для подальшого навчання і майбутньої роботи за професією, який справляється з виконанням завдань, передбачених програмою, ознайомлений з основною літературою, рекомендованою програмою. Як правило, ця оцінка виставляється студентам, що припустили огріхів при виконанні екзаменаційних завдань, але продемонстрували спроможність ці огріхи усунути.
Оцінка менше ніж 20 балів («незадовільно») виставляється студентові, який виявив значні прогалини у знаннях основного навчально-програмного матеріалу, припустився принципових помилок у виконанні екзаменаційних завдань. Ця оцінка ставиться студентам, які неспроможні продовжувати навчання без додаткових занять із дисципліни.
Загальна оцінка за дисципліною являє собою комплексне оцінювання якості засвоєння навчального матеріалу дисципліни у вигляді оцінки ЕСТS та у балах на підставі всіх видів виконаних завдань, що передбачені навчальним планом за весь термін вивчення дисципліни, та іспиту. Розраховується та проставляється в заліково-екзаменаційній відомості лектором дисципліни.

Мова: Українська
Викладачі: Микола Головко, Валентин Вадимович Полупан
Розділ: 7
Матеріал дисципліни
20,00₴ Додати в кошик