Розгорнути / Згорнути блок Увійти до системи
Логін
Пароль
 
Розгорнути / Згорнути блок Вибрані курси
Дані не знайдено
 
Розгорнути / Згорнути блок Інформація для дисципліни "Судово-товарознавча експертиза"
Опис: При судовому розгляді та розслідуванні кримінальних і цивільних справ часто виникає необхідність у застосуванні спеціальних знань у галузі товарознавства, в тому числі й у формі товарознавчих експертиз. Такі експертизи здійснюються при випуску недоброякісної продукції, контрабанди товарів, при розгляді судами цивільних справ, коли обставини справи обумовлюють необхідність дослідження споживчих властивостей продукції, товарів та сировини. Експертне дослідження таких об'єктів дозволяє визначити: їх різноманітні параметри, властивості, різні обставини, пов'язані зі споживчими якостями; відповідність стандартам, технічним умовам, зразкам; спосіб фальсифікації вказаних об'єктів та шляхи попередження різних правопорушень.
Судово-товарознавча експертиза (СТЕ) є одним із нових видів товарознавчої експертизи, які тільки формуються. Її розвиток як будь-якої науково-практичної діяльності, що має прикладний характер, визначався потребами судово-слідчої практики. Упродовж останніх років судово-слідчі органи відчувають гостру потребу в застосуванні спеціальних знань в області товарознавства.
Необхідність проведення судово-товарознавчої експертизи виникає при розслідуванні і судовому розгляді багатьох категорій кримінальних справ, зокрема про розкрадання державного і крадіжки особистого майна, хабарництво, вбивства, випуск недоброякісної, нестандартної, некомплектної продукції та ін.
Цілі: Метою викладання дисципліни «Судова товарознавча експертиза» є формування у студентів знань та засвоєння навичок загальної методології проведення судово-товарознавчої експертизи продовольчих та непродовольчих товарів, вивчення послідовності її проведення та порядку заповнення необхідних документів стосовно судово-товарознавчої експертизи.
Оцінювання: Органічною складовою навчального процесу є контроль рівня знань студентів. Під час вивчення дисципліни „Судова товарознавча експертиза” застосовується поточний і підсумковий контроль знань. Усі види контролю тісно пов'язані та організуються так, щоб стимулювати ефективну самостійну та індивідуальну роботу і забезпечити об'єктивне оцінювання рівня знань. Основними принципами перевірки навчальної роботи й оцінки знань студентів під час вивчення дисципліни є індивідуальний характер перевірки й оцінки знань студентів; систематичність і системність перевірки й оцінки знань; тематичність; диференційована оцінка успішності навчання студентів; єдність вимог викладачів до студентів; об'єктивність і гласність. Оцінювання знань, умінь та навичок студентів з дисципліни враховує види занять за навчальним планом, який передбачає лекційні, лабораторні заняття, самостійну та індивідуальну роботу.
Система контролю знань студентів з дисципліни „Судова товарознавча експертиза” складається з поточного контролю і підсумкового контролю.
Поточний контроль - це оцінювання рівня засвоєння студентом навчального матеріалу під час проведення лекцій, практичних занять, самостійної та індивідуальної роботи.
Підсумковий контроль - це проведення іспиту в обсязі навчального матеріалу, визначеного цією робочою програмою дисципліни.
Відповідно до умов кредитно-модульної системи організації навчального процесу передбачається оцінювання успішності студентів з дисципліни в балах. Точки контролю, максимальна та мінімальна бальна оцінка за видами занять та за виконані роботи зазначаються у тематичному плані дисципліни.
Кожен розділ дисципліни має бути обов'язково оцінений. Студент повинен позитивно скласти проміжний контроль. Незадовільні оцінки складання контролю вважаються академічною заборгованістю, яка не може бути компенсованою за рахунок позитивного складання іншого розділу дисципліни.
Поточний контроль роботи студентів на лекції
Лекція - це чіткий, систематичний виклад окремої наукової проблеми або теми. Лекція є одним з найважливіших чинників в організації навчальної діяльності студентів. Мета лекції полягає також у допомозі студентам оволодіти методами самостійної роботи з підручниками, навчальними посібниками, першоджерелами. Робота студентів безпосередньо на лекції і над лекцією потребує значних зусиль.
Основні вимоги, які пов'язані з лекційною формою навчання наступні -уміння не лише слухати, а й сприймати, усвідомлювати зміст лекції; уміння систематизувати одержані знання в конспектах: уміння творчо осмислювати матеріал лекції в процесі самостійної роботи.
Оцінювання роботи студента на лекції проводиться лектором від «0» до «5» балів.
Оцінки, які студент одержує за роботу на лекціях, у вигляді рейтингу за роботу на лекціях враховуються під час визначення оцінки відповідної теми.
Поточний контроль роботи студента на лабораторному занятті
Практичне заняття - це форма навчального заняття, за якою студенти під керівництвом викладача особисто проводять натурні або імітаційні експерименти чи досліди з метою практичної перевірки й підтвердження окремих теоретичних положень навчальної дисципліни, набувають практичних навичок роботи з вимірювальною апаратурою, обчислювальною технікою, оволодівають методикою експериментальних досліджень у конкретній предметній галузі.
Кожен студент обов'язково має самостійно виконати всі лабораторні роботи, передбачені робочою навчальною програмою дисципліни, й оформити їх результати у зошиті.
Виконання лабораторної роботи оцінюється викладачем від «0» до «5» балів.
Оцінки, які студент одержав за кожну лабораторну роботу, у вигляді рейтингу за виконання лабораторного завдання враховуються під час визначення оцінки відповідного розділу дисципліни.
Поточний контроль самостійної роботи студента
Самостійна робота студента (СРС) - це навчальна діяльність, яка планується, виконується за завданням, під методичним керівництвом і контролем викладача, але без його прямої участі.
СРС під час вивчення дисципліни включає такі види робіт: опрацювання лекційного матеріалу; підготовка до виконання практичних робіт; підготовка до виконання індивідуальних завдань; вивчення окремих питань, що не викладаються на лекціях.
Поточний контроль виконання СРС здійснюється викладачем шляхом опитування, співбесіди або письмової перевірки на лекціях, лабораторних заняттях або консультаціях з контрольними функціями. Викладання завдань самостійної роботи оцінюється викладачем за традиційною п'ятибальною шкалою.
Оцінки, одержані за виконання завдань СРС, у вигляді рейтингу за СРС враховуються під час визначення оцінки відповідного розділу дисципліни.
Поточний контроль виконання індивідуальних завдань
Індивідуальні завдання, передбачені робочою навчальною програмою з
дисципліни „Судова товарознавча експертиза” обов'язково виконуються кожним студентом під час вивчення дисципліни. Підготовка до їх виконання та оформлення результатів оцінюються за традиційною п'ятибальною шкалою викладачем, що проводить практичні заняття.
Оцінки, одержані за виконання кожного індивідуального завдання, у вигляді рейтингу за виконання індивідуальних завдань враховуються під час визначення оцінки відповідного розділу дисципліни.
Оцінювання знань студентів при проміжному контролі
Проміжний контроль - логічно завершена частина теоретичного та практичного матеріалу з навчальної дисципліни, який підлягає контролю з обов'язковим виставлення рейтингової оцінки в заліково-екзаменаційну відомість.
Кожен розділ має бути обов'язково оцінений. Студент повинен позитивно скласти проміжний контроль. Незадовільні оцінки складання контролю вважаються академічною заборгованістю.
Дисципліна „Судова товарознавча експертиза” має два розділи, дані про які наведено у тематичному плані дисципліни. Оцінювання розділу здійснюється за рейтинговою системою, в основу якої покладено накопичення оцінок за певний період навчання і за різнобічну діяльність. Сума цих показників виступає в ролі кількісного показника якості роботи студента порівняно з успіхами його товаришів, вона відображає не тільки якість знань і вмінь, а й точність у роботі, активність, самостійність, творчість.
Оцінювання знань студентів при проведенні екзамену
Підсумковий контроль з дисципліни „Судова товарознавча експертиза” проводиться у формі проведення екзамену. Проведення екзамену - це найважливіший метод контролю та оцінки знань студентів з дисципліни. Умовою допуску до екзамену є виконання усіх обов'язкових робіт і завдань з дисципліни. Екзамен з навчальної дисципліни „Судова товарознавча експертиза” проводиться лектором у формі письмової роботи за білетами, затвердженими завідувачем кафедри. На консультаціях перед екзаменом лектор знайомить студентів із екзаменаційними білетами. Виконання завдань екзаменаційного білету оцінюється в 40 балів. Екзамен - комплексне оцінювання якості засвоєння навчального матеріалу дисципліни у вигляді оцінки ЕСТS та у балах на підставі всіх контролів за розділами, що передбачені навчальним планом за весь термін викладання та екзамену. Розраховується та проставляється в заліково-екзаменаційній відомості лектором дисципліни.
Під час оцінювання екзаменаційних робіт враховуються характер засвоєння вже відомого знання (рівень усвідомлення, міцність запам'ятовування, обсяг, повноту і точність знань); якість виявленого студентом знання (логіку мислення, аргументацію, послідовність і самостійність викладу, культуру мовлення); ступінь оволодіння вже відомими способами діяльності, уміннями і навичками використання засвоєних знань на практиці; оволодіння досвідом творчої діяльності; якість виконання роботи (оформлення, темп виконання, ретельність та ін.)
Оцінку в 40…35 балів («відмінно») заслуговує студент, який виявив всебічні, систематичні і глибокі знання навчально-програмного матеріалу, вміння вільно виконувати завдання, передбачені програмою, ознайомлений з основною і додатковою літературою, рекомендованою програмою. Його відповідь на питання екзаменаційного білету є повною, безпомилковою щодо всіх теоретичних і практичних завдань, виконаних у певній логічній послідовності. Як правило, ця оцінка виставляється студентам, які засвоїли взаємозв’язок основних понять дисципліни в їхньому значенні для набутої професії, виявили творчі здібності в розумінні та використанні навчально- програмного матеріалу.
Оцінки в 34…28 балів («добре») заслуговує студент, який виявив повне знання навчально-програмного матеріалу, успішно виконує передбачені програмою завдання, засвоїв основну літературу, рекомендовану програмою. Його відповідь на екзаменаційний білет є досить повною, він продемонстрував вміння розв’язувати практичні завдання, але припустив несуттєві помилки. Як правило, ця оцінка виставляється студентам, які засвідчили систематичний характер знань із дисципліни і здатні до їх самостійного поповнення й оновлення у ході подальшої навчальної роботи і професійної діяльності.
Оцінку в 27…21 балів («задовільно») заслуговує студент, що виявив знання основного навчального матеріалу в обсязі, необхідному для подальшого навчання і майбутньої роботи за професією, який справляється з виконанням завдань, передбачених програмою, ознайомлений з основною літературою, рекомендованою програмою. Як правило, ця оцінка виставляється студентам, що припустили огріхів при виконанні екзаменаційних завдань, але продемонстрували спроможність ці огріхи усунути.
Оцінка менше ніж 21 бал («незадовільно») виставляється студентові, який виявив прогалини у знаннях основного навчально-програмного матеріалу, припустився принципових помилок у виконанні екзаменаційних завдань. Ця оцінка ставиться студентам, які неспроможні продовжувати навчання без додаткових занять із дисципліни.
Теми: Розділ 1

Тема 1.1 Вступ. Поняття про судову експертизу в Україні
Визначення судової товарознавчої експертизи. Ознаки, об’єкти, предмет, завдання і значення судової товарознавчої експертизи. Методи судово- товарознавчих досліджень.
Література: [1-5, 6, 7, 11, 12].

Тема 1.2 Державні судово-експертні установи України
Вивчення судово-експертних установ України. Розглядання основних функцій державних судово-експертних установ.
Література: [1, 6, 8, 12].

Тема 1.3 Загальні організаційні та процесуальні положення щодо судової експертизи в Україні
Судова товарознавча експертиза та її роль у розгляді справ. Нормативно-правове забезпечення судових експертиз. Принципи судово-товарознавчої діяльності в Україні. Склад судової товарознавчої експертизи. Участь в експертизі судово-товарознавчого експерта. Строки проведення судово- товарознавчих експертиз. Характеристика судових експертиз. Порядок призначення та підготовка матеріалів для експертизи. Організація проведення та оформлення матеріалів судових товарознавчих експертиз (досліджень). Провадження судових товарознавчих експертизи в експертних закладах та суді. Оформлення результатів судової товарознавчої експертизи.
Література: [1-3, 7-9].

Тема 1.4 Принципи судово-експертної діяльності. Класифікація судових експертиз
Розглядання законності експертних процедур, незалежності судового експерта та його компетентності. Вивчення наукової обґрунтованості, об'єктивності, повноти експертного дослідження, верифіцирування експертного дослідження. Знайомство з взаємодією слідчого, керівника експертної установи, судово-товарознавчого експерта, членів комісії експертів. Вивчення процесуальних видів судових експертиз. Клас, рід, вид експертиз.
Література: [1, 2, 4-8].


Тема 1.5 Судовий експерт: обов'язки, права, відповідальність
Поняття «судовий експерт». Функції судового експерта. Категорії судових експертиз.Обо'язки, права та відповідальність судового експерта.
Література: [1, 8-10].

Тема 1.6 Організація та виробництво судової товарознавчої експертизи
Вивчення організації та виробництва експертизи в державній експертній установі. Знайомство з організацією та виробництвом експертизи в декількох державних експертних установах. Організація та виробництво експертизи приватним експертом. Організація та виробництво експертизи, що проводиться в державному експертному підрозділі та приватним експертом.
Література: [1, 3, 8-10].

Розділ 2

Тема 2.1 Судова товарознавча експертиза за матеріалами слідчих та судових справ
Місце і значення судових товарознавчих експертиз за матеріалами слідчих і судових справ. Причини і особливості дослідження документів для надання експертного висновку. Об’єкт, предмет, методи і етапи експертиз за матеріалами слідчих і судових справ.
Література: [1, 5, 9-11].

Тема 2.2 Оформлення документів судової товарознавчої експертизи
Стадії експертного дослідження. Етапи оформлення довідки, підписки, експертного заключення Судовий позив про порушення правил транспортування. Судовий позив через порушення в оформленні документів. Заключення експерта та повідомлення про неможливість видачі заключення.
Література: [2, 9-13].

Тема 2.3 Судовий захист прав споживачів
Юридична відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів. Фінансова відповідальність. Цивільно-правова відповідальність. Адміністративна відповідальність. Кримінальна відповідальність.
Література: [2, 10, 12, 15, 16].


Тема 2.4 Тактика проведення та використання судової товарознавчої експертизи
Слідчо-експертні ситуації. Етапи проведення судової товарознавчої експертизи. Дослідження та оцінка заключення експерта. Перевірка заключення експерта та її процесуальне відображення. Допит експерта. Тактичні основи використання судової товарознавчої експертизи при розкритті злочинів.
Література: [4, 6, 8, 12].

Тема 2.5 Судова товарознавча експертиза продовольчих товарів
Документальне вивчення об'єктів дослідження. Відбір проб. Органолептична оцінка якості. Відбір проб для лабораторних досліджень та послідовність їх проведення. Визначення видів фальсифікації та можливості їх виявлення. Оформлення судово-товарознавчої документації.
Література: [1-3, 6-8, 10].

Тема 2.6 Судова товарознавча експертиза промислових товарів
Документальне вивчення об'єктів дослідження. Відбір проб. Оцінка якості. Відбір проб для лабораторних досліджень та послідовність їх проведення. Визначення видів фальсифікації та можливості їх виявлення. Оформлення судово-товарознавчої документації.
Література: [1-3, 5-7, 10].
Метод навчання: Методи навчання - засоби спільної роботи викладача та студентів, за допомогою яких у тих, хто навчається формуються потрібні знання, навички, вміння. Кожний метод - це струнка система взаємопов'язаних прийомів: усний виклад навчального матеріалу, обговорення матеріалу, показ (демонстрація) завдання, практичні роботи, індивідуальні роботи.
Вступна лекція дає перше цілісне уявлення про навчальний предмет і орієнтує студента в системі роботи з цього курсу. Лектор ознайомлює студентів з метою і завданнями курсу, його роллю і місцем у системі підготовки фахівця. Подає короткий огляд курсу, етапи розвитку науки і практики, досягнення у цій сфері, імена відомих учених, викладає перспективні напрямки досліджень. Лектор висловлює методичні й організаційні особливості роботи в межах курсу, а також подає аналіз навчально-методичної літератури, яку рекомендовано студентам, уточнює терміни і форми звітності.
Лекція-інформація. Орієнтована на виклад і пояснення студентам наукової інформації, яку потрібно осмислити і запам’ятати. Це найбільш традиційний тип лекцій у практиці вищої школи.
Оглядова лекція - це систематизація наукових знань на високому рівні, вона потребує значної кількості асоціативних зв’язків у процесі осмислення інформації, яку викладають під час розкриття внутрішньопредметних і між предметних зв’язків, крім деталізації й конкретизації. Як правило, стрижень викладених теоретичних положень становить науково-понятійна й концептуальна основа всього курсу чи великих його розділів.
Проблемна лекція. На цій лекції нові знання повідомляють через проблемність питання, завдання чи ситуації. При цьому процес пізнання студентів у співпраці й діалозі з викладачем наближається до дослідницької діяльності. Зміст проблеми розкривають через організацію пошуку її розв’язання чи підсумовування й аналізу традиційних і сучасних поглядів.
Лекція - візуалізація –візуальна форма подавання лекційного матеріалу засобами ТЗІ чи аудіо-, відеотехніки. Читання такої лекції – це розгорнуте чи коротке коментування візуальних матеріалів(натуральних об’єктів – людей у їхніх діях і вчинках, у спілкуванні й у розмові; мінералів, реактивів, деталей машин; картин, малюнків, фотографій, слайдів; символічних у вигляді схем, таблиць, графіків, моделей).
Метод бесіди (полемічної, евристичної, полеміко - евристичної) передбачає розмову викладача зі студентами на основі чіткої системи продуманих питань, що підводять тих, що вчаться, до активного засвоєння системи фактів, нового поняття або закономірності. Питання до бесіди повинні сприяти цілісному сприйняттю. Найбільш ефективною є евристична бесіда, що дозволяє її учасникам самим відшукувати можливі відповіді па проблемні завдання. Сфера застосування – практичні і лабораторні заняття, колоквіуми.
Репродуктивний метод передбачає подання готових фактів, доказів,а також визначення понять. Педагог акцентує увагу на головному, щоб це було засвоєно достатньо міцно. Так будуються і лекція, і бесіда. Практичні роботи репродуктивного типу характеризуються тим, що учні в ході роботи використовують як зразок раніше або тільки що засвоєнні знання. На основі репродуктивних методів найчастіше здійснюється програмоване навчання. Недолік цього методу полягає в тому, що він не забезпечує належною мірою розвиток гнучкості і самостійності мислення. За його надмірного використання відбувається формалізація навчального процесу.
Метод пояснення має інформаційно-дидактичний характер, передбачає велику кількість операційних дій, може містити повторення, роз’яснення, демонстрацію, показ наочності. Метод пояснення має більш велику сферу застосування, ніж лекційний. Його використовують на лекціях, практичних і лабораторних заняттях, при консультуванні.
Проблемно-пошукові методи застосовуються в ході проблемного навчання. Педагог створює проблемну навчальну ситуацію, організовує колективне обговорення можливих підходів до розв’язання проблеми. Застосовуючи проблемно-пошукові методи, викладач в процесі викладу матеріалу «веде» за собою мислення слухачів, роблячи його активнішим і творчим. Наочність тут використовують вже не в цілях активізації запам’ятовування, але для постановки проблемних експериментальних завдань, формування навичок до узагальнень, самостійних творчих роздумів студентів.
Отже, проблемно-пошукові методи застосовуються з метою розвитку навчально-пізнавальної творчої діяльності, сприяють більш осмисленому і самостійному засвоєнні знань. До недоліків цих методів можна віднести велику витрату часу на вивчення матеріалу, слабку ефективність при формуванні практичних умінь і навичок; малу ефективність при поясненні принципово нового матеріалу, коли не може бути застосований принцип опори на колишній досвід і необхідні пояснення.
Метод створення пізнавальної дискусії ( навчальні дискусії, навчальні диспути) призначений для створення підвищеного інтересу до теми. Включення студента в ситуації наукової суперечки не лише поглиблює його знання, але й викликає на цій основі особливий інтерес до навчання.
Ділові ігри – найскладніша форма ігрових занять, під час яких імітують колективну професійну діяльність. Нині їх широко застосовують у ВНЗ. Ділові ігри мають значні дидактичні можливості, оскільки забезпечують й комплексне застосування знань, здобутих під час вивчення різних дисциплін; формування чіткого уявлення про професійну діяльність обраній спеціальності; розвиток навичок ефективного управління реальними процесами, зокрема за допомогою сучасних математичних методів і технічних засобів. Професійні ігри призначенні для розвитку творчого мислення, формування практичних навичок та вмінь, вироблення індивідуального стилю спілкування й поведінки під час колективного розв’язання завдань. Вони певною мірою відображають репетицію елементів професійної діяльності.
Мова: Українська
Викладачі: Микола Головко, Валентин Вадимович Полупан
Розділ: 3
Матеріал дисципліни
20,00₴ Додати в кошик