Розгорнути / Згорнути блок Увійти до системи
Логін
Пароль
 
Розгорнути / Згорнути блок Вибрані курси
Дані не знайдено
 
Розгорнути / Згорнути блок Інформація для дисципліни "Пакувальні матеріали та обладнання у харчовій індустрії"
Опис: Пакувальні матеріали відіграють важливу роль у формуванні асортименту товарів, їх іміджу, забезпеченні збереження в процесі просування товару. Європейський та світовий ринки України диктують поступовий розвиток промисловості й сільського господарства в напрямі створення якісних товарів у надійній упаковці. Сучасна ефективна та приваблива упаковка трансформувалась в активний ринковий інструмент.
Дисципліна «Пакувальні матеріали та обладнання в харчовій індустрії» є важливою складовою підготовки студентів за спеціальністю 8.05050313 «Обладнання переробних і харчових виробництв».
Цілі: Метою навчальної дисципліни «Пакувальні матеріали та обладнання в харчовій індустрії» є набуття студентами необхідних знань та навичок, пов’язаних з сучасними технологіями упаковування і тари для харчових продуктів на підприємствах харчової промисловості, з видами тари, матеріалів для тари і упаковки, будовою, принципом дії, експлуатацією, пакувального обладнання у харчовій індустрії.
У результаті вивчення цієї дисципліни студент повинен знати:
– терміни і поняття упаковування;
– види пакувальних матеріалів та матеріалів для виробництва тари та упаковки;
– функції і вимоги, що висуваються до тари та упаковки для харчових продуктів;
– вплив упаковки на процеси, що відбуваються в харчових продуктах;
– особливості тари та упаковки для транспортування, зберігання та ефективної реалізації різних груп харчових продуктів;
уміти:
– оволодіти теоретичними та практичним навичками з експлуатації та технічного обслуговування обладнання;
– виконувати основні розрахунки пакувального обладнання;
– застосовувати правила поводження з продукцією в тарі з різних матеріалів, зберігання і повернення транспортної тари;
– оволодіти навичками праці з різними видами пакувального обладнання.
Оцінювання: Методи контролю

До контрольних заходів з дисципліни «Пакувальні матеріали та обладнання в харчовій індустрії» належать поточний, проміжний та семестровий (підсумковий) контролі, які проводяться з метою оцінювання результатів на певному етапі навчання.
Поточний контроль – це оцінювання рівня засвоєння студентом навчального матеріалу під час проведення лекцій, практичних занять, лабораторних занять, самостійної роботи.
Проміжний контроль – це оцінювання засвоєння студентом навчального матеріалу, блоків змістових модулів, винесених на цей контрольний захід. Модульний контроль проводиться під час тижнів модульного контролю за розкладом навчальних занять.
Семестровий (підсумковий) контроль (СК) – це екзамен в обсязі навчального матеріалу, визначеного цією робочою програмою дисципліни.
Кожний блок змістових розділів має бути обов’язково оцінений. Студент повинен позитивно скласти проміжний контроль. Незадовільні оцінки складання проміжного контролю вважаються академічною заборгованістю, яка не може бути компенсованою за рахунок позитивного складання інших блоків змістових розділів.
Відповідно до умов кредитно-трансферної системи організації навчального процесу передбачається оцінювання успішності студентів з дисципліни в балах.
Академічні успіхи студента визначаються за допомогою системи оцінювання, що використовується в університеті, а саме: оцінки виставляються згідно з таблицею співставлення шкал.
Об’єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал дисципліни різного характеру і рівня складності, засвоєння якого відповідно перевіряється під час поточного контролю.
Завданням поточного контролю є перевірка розуміння та засвоєння певного матеріалу, вироблених навичок проведення розрахункових робіт, умінь самостійно опрацьовувати тексти, здатності осмислити зміст теми чи розділу, умінь публічно чи письмово представити певний матеріал (презентація).
Оцінювання здійснюється за 100-бальною шкалою в діапазоні від 0 до 100 балів (включно).
Для організації поточного контролю в даній робочій програмі розподілена загальна кількість балів, за якими оцінюється вся поточна робота між відповідними об’єктами контролю.
За рішенням кафедри студентам, які брали участь в позанавчальній науковій діяльності – в роботі конференцій, підготовці наукових публікацій тощо – можуть присуджуватись додаткові бали за результати поточного контролю. При цьому загальна кількість балів, що вноситься до відомості за поточну роботу, не може перевищувати 100 балів.

Об’єктами поточного контролю знань студентів є:
а) систематичність та активність роботи на практичних та лабораторних заняттях;
б) виконання завдань для самостійного опрацьовування;
в) виконання модульних (контрольних) завдань.
Оцінювання проводиться за такими критеріями:
– розуміння, ступінь засвоєння теорії та методології проблем, що розглядаються;
– ступінь засвоєння матеріалу дисципліни;
– ознайомлення з рекомендованою літературою, а також із сучасною літературою з питань, що розглядаються;
– уміння поєднувати теорію з практикою при розгляді виробничих ситуацій, розв’язанні задач, проведенні розрахунків при виконанні завдань, винесених для самостійного опрацювання та завдань, винесених на розгляд в аудиторії;
– логіка, структура, стиль викладу матеріалу в письмових роботах і при виступах в аудиторії, вміння обґрунтовувати свою позицію, здійснювати узагальнення інформації та робити висновки.
При контролі систематичності та активності роботи на практичних заняттях оцінці підлягають рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах на практичних заняттях; активність при обговоренні питань, що винесені на практичні заняття.
При контролі виконання завдань для самостійного опрацьовування оцінці підлягають самостійне опрацювання тем в цілому чи окремих питань; проведення розрахунків; написання рефератів, підготовка конспектів навчальних чи наукових текстів, підготовка реферативних матеріалів з публікацій тощо.
При виконанні контрольних завдань оцінці підлягають теоретичні знання та практичні навички, яких набули студенти після опанування певного модуля. Контроль проводиться у формі відповідей на теоретичні питання.
В разі невиконання певних завдань поточного контролю з об’єктивних причин студенти мають право, за дозволом декана, скласти їх до останнього практичного заняття. Час та порядок складання визначає викладач.
Підсумковий бал за результатами поточного контролю оформлюється під час останнього практичного заняття відповідного семестру.
Для визначення оцінки під час контролю враховуються результати поточного контролю з практичних занять, результати захисту індивідуальних завдань, передбачених з цієї навчальної дисципліни.
На тижнях поточного контролю студент може виконати окремі пропущені практичні роботи, захистити індивідуальні завдання, реферати, отримати консультацію, а також виконати інші види робіт, необхідні для позитивного оцінювання виконання ним індивідуального навчального плану.
Студент вважається допущеним до проміжного контролю, якщо він виконав усі види робіт, які передбачені цією робочою програмою з вивчення відповідного блоку змістових розділів цієї дисципліни.
У разі недопущення студента до проміжного контролю або відсутності на ньому викладач проставляє йому у відомості 0 (нуль) балів. У разі поважної причини відсутності декан факультету надає студентові дозвіл на проходження відповідного модульного контролю в індивідуальному порядку. Оцінки контролю з певної дисципліни можуть виставлятися за результатами поточного контролю навчальної роботи студента.
Результати контролю доводяться до відома студентів не пізніше наступного робочого дня після дати його проведення.
Студент, який не погоджується з одержаною оцінкою, має право звернутися до викладача й отримати обґрунтоване пояснення. У разі незгоди з рішенням викладача студент має право звернутися з письмовою апеляцією до завідуючого кафедрою не пізніше наступного робочого дня після оголошення результатів контролю.
Оцінки першого та другого поточного контролю виставляються за університетською шкалою.
Оцінювання знань студентів з навчальної дисципліни «Пакувальні матеріали та обладнання в харчовій індустрії», формою підсумкового контролю якої є екзамен, здійснюється на основі результатів поточного і підсумкового контролю знань (екзамену).
Завданням екзамену є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, здатності творчого використання накопичених знань, уміння сформувати своє ставлення до певної проблеми навчальної дисципліни тощо.
Екзамени проводяться у формі виконання письмових екзаменаційних завдань. На екзамен виносяться вузлові питання, типові та комплексні задачі, ситуації, завдання, що потребують творчої відповіді та уміння синтезувати окремі знання і застосовувати їх при вирішенні практичних задач тощо.
Перелік питань, що охоплюють зміст програм дисципліни, критерії оцінювання екзаменаційних завдань визначаються кафедрою і доводяться до студентів на початку семестру.
Результати екзамену оцінюються в діапазоні від 0 до 40 балів (включно). В разі, коли відповіді студента оцінені менше ніж в 20 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами екзамену (тобто 0 балів).
Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за результатами поточного контролю знань та за виконання завдань, що виносяться на іспит (за умови, що на екзамені студент набрав не менше 20 балів).
Якщо на екзамені студент набрав менше 20 балів, а також отримав незадовільну оцінку, загальна підсумкова оцінка включає лише результати поточного контролю.
До відомості обліку поточної і підсумкової успішності заносяться сумарні результати в балах поточного контролю та екзамену. Оцінки за екзамен виставляються згідно з таблицею 10.1.





Таблиця 10.1 – Шкала перерахунку оцінок результатів контролю знань студентів

Оцінка Бали
5 (відмінно) 40–34
4 (добре) 33–27
3 (задовільно) 26–20
2 (незадовільно) 19–0

40–34 балів студент отримує, якщо дає обґрунтовані, глибокі та теоретично правильні відповіді на поставлені питання, демонструє здатність аналізувати, робити логічні висновки та узагальнення.
33–27 балів студент отримує, якщо у розкритті змісту питань були допущені незначні помилки у формулюванні термінів, питання викладене недостатньо глибоко, у занадто стислій формі.
26–20 балів студент отримує, якщо у розкритті змісту питань були допущені значні помилки у формулюванні термінів, питання викладене не глибоко, у занадто стислій формі.
20–0 балів студент отримує, якщо студент зовсім не відповідає на поставлене питання або відповідає неправильно. Відповідь містить зайвий матеріал, що не відповідає змісту питання і свідчить про нездатність студента зрозуміти питання.

11. Розподіл балів, які отримують студенти

за екзамен
Поточне тестування та самостійна робота Підсумковий тест (екзамен) Сума
Змістовий розділ № 1
Т1 Т2 Т3 Т4 Т5 Т6 Т7 Т8 Т9 40 100
10 12 12 12 12 12 10 10 10

Шкала оцінювання: національна та ECTS
Сума балів за всі види навчальної діяльності Оцінка ECTS Оцінка за національною шкалою
для екзамену, курсового проекту (роботи), практики для заліку
90–100 А відмінно

зараховано
82–89 В добре
74–81 С
64–73 D задовільно
60–63 Е
35–59 FX незадовільно з можливістю повторного складання не зараховано з можливістю повторного складання
0–34 F незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни
Теми: Тема 1. Основні поняття та визначення процесу упаковування. Призначення процесу упаковування та його функції
Тема 2. Класифікація тари та упаковки. Особливості конструктивного виконання тари та упаковки
Тема 3. Обладнання та матеріали для виготовлення упаковок
Тема 4. Вимоги до тари та пакувальних матеріалів
Тема 5. Способи пакування харчових продуктів
Тема 6. Сучасні технології пакування в харчовій промисловості
Тема 7. Обладнання для фасування та дозування харчових продуктів
Тема 8. Обладнання для пакування харчових продуктів. Обладнання для виконання допоміжних операцій пакування
Тема 9. Екологічні аспекти утилізації тари та упаковки
Ресурси: Базова
1. Гавва О. М. Пакувальне обладнання В 3 кн. 1 кн. Обладнання для пакування продукції в споживчу тару / О. М. Гавва, А. П. Безпалько, А. І. Волчко ; за ред. О. М. Гавви. – Київ : ІАЦ «Упаковка», 2008. – 436 с.
2. Єфремов Н. Ф. Проектирование упаковочных производств / Н. Ф. Єфремов. – М., 2004. – 392 с.
3. Сирохман І. В. Товарознавство пакувальних товарів і тари : підручник / І. В. Сирохман, В. М. Завгородня. – К. : Центр учбової літератури, 2009. – 616 с.
4. Зайчик Ц. Р. Упаковывание тихих напитков в бутылки / Ц. Р. Зайчик, В. А. Трунов. – М. : ДеЛи, 2000. – 206 с.
5. Чернов М. Е. Упаковка сыпучих продуктов : учеб. пособие / М. Е. Чернов. – М. : ДеЛи, 2000. – 163 с.
6. Пакувальне обладнання : підруч. / О. М. Гавва [та ін.]. – К. : ІАЦ «Упаковка», 2010. – 744 с.
7. Гавва О. М. Пакувальне обладнання. Обладнання для пакування продукції у споживчу і транспортну тару / О. М. Гавва, А. П. Безпалько, А. І. Волчко. – К. : ІАЦ «Упаковка», 2005. – 304 с.
8. Гавва О. М. Пакувальне обладнання. Обладнання для групового пакування / О. М. Гавва, А. П. Безпалько, А. І. Волчко. – К. : ІАЦ «Упаковка», 2007. – 136 с.
9. Гавва О. М. Пакувальне обладнання. Обладнання для обробки транспортних пакетів / О. М. Гавва, А. П. Безпалько, А. І. Волчко. – К. : ІАЦ «Упаковка», 2006. – 96 с.

Допоміжна
10. Соломенко М. Г. Тара из полимерных материалов / М. Г. Соломенко, В. Л. Шредер, В. Н. Кривошей. – М. : Химия, 1990. – 300 с.
11. Бристон Дж. X. Полимерные пленки / Дж. X. Бристон, Л. Катан ; пер с англ. под ред. Э. П. Донцовой, А. М. Чеботаря. – 3-е изд. – М. : Химия, 1993. – 380 с.
12. Пальчевський Б. О. Автоматизація технологічних процесів / Б. О. Пальчевський. – Львів : Світ, 2007. – 390 с.

13. Інформаційні ресурси

1. Пакувальне обладнання, машини для пакування харчових продуктів у плівку, обладнання для вакуумної упаковки [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://kozakplus.com.ua.
2. Машини пакувальні вертикальні, машини пакувальні картонатори, горизонтальні пакувальні автомати [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://basispack.com.
3. Фасувально-пакувальне обладнання [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ua.all.biz/fasovochno-upakovochnoe-oborudovanie.
4. Пакувальні автомати, дозатори вагові тензометричні [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ipico.com.ua.
5. Пакувальні технології, пакування рідких, сипких харчових продуктів, фасувальні автомати [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://packtech.com.ua.
6. Пакувально-фасувальне обладнання, дизайн упаковки, паперова упаковка, рулонна упаковка [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.master-pack.com.ua.
7. Обладнання для фасування харчових продуктів в разові пакети, обладнання для фасування рідких та пастоподібних продуктів [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.upakmash.com.ua.
8. Пакувальні матеріали, пакувальне обладнання, фасувальне обладнання [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://skladpack.com.ua/upakovochnoe-oborudovanie .
9. Фасувально-пакувальне обладнання [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://elo-pack.com.
10. Фасувально-пакувальне обладнання. Вакуумна упаковка [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.lidia.com.ua.
11. Фасувальне обладнання, пакувальне обладнання, вакуумна упаковка, ваговий дозатор, дозатори кондитерських виробів [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.gerelo.dp.ua.
Метод навчання: Методи навчання – засоби спільної роботи викладача та студентів, за допомогою яких у тих, хто навчається, формуються потрібні знання, навички, вміння. Кожний метод – це струнка система взаємопов’язаних прийомів: усний виклад навчального матеріалу під час лекцій, пояснення викладача на лабораторному занятті навчального матеріалу і його застосування до аналізу актуальних проблем виробничого характеру.
Під час викладання курсу «Пакувальні матеріали та обладнання в харчовій індустрії» можуть бути використанні такі методи навчання:
– методи організації та здійснення навчальної діяльності: а) словесні (розповідь, бесіда, лекція) і наочні (схеми, таблиці) засоби викладання матеріалу; б) демонстрація практичних навичок і умінь з аналізу і розв’язання конкретних проблем суспільного характеру; в) методи організації самостійної роботи студентів та їх роботи під керівництвом викладача;
– методи стимулювання і мотивації навчання: методи формування зацікавленості студентів у вивченні запропонованого матеріалу (аналіз проблемних ситуацій), методи формування відповідальності в навчанні;
– методи контролю за успішністю студентів з боку викладача і самоконтролю студентів (усний і письмовий контроль, поточний і підсумковий).
Під час викладання дисципліни «Пакувальні матеріали та обладнання в харчовій індустрії» для активації навчального процесу передбачено застосування сучасних навчальних технологій, таких як проблемні лекції.
Проблемні лекції спрямовані на розвиток логічного мислення студентів. Коло питань теми лекції обмежується двома-трьома ключовими моментами, увага студентів концентрується на матеріалі, що не знайшов відображення в підручниках, використовується досвід закордонних навчальних закладів з роздаванням студентам під час лекцій друкованого матеріалу та виділенням головних висновків з питань, що розглядаються. Під час викладання лекційного матеріалу студентам пропонуються питання для самостійного розміркування. При цьому лектор ставить запитання, які стимулюють студента шукати варіанти виходу з проблемних ситуацій. Така форма подання лекційного матеріалу спонукає студентів сконцентруватися і почати активно мислити в пошуках альтернативних шляхів розв’язання означеної викладачем проблеми.
На початку проведення проблемних лекцій необхідно чітко сформулювати проблему, яку необхідно вирішити студентам. При викладанні лекційного матеріалу слід уникати прямої відповіді на поставлені запитання, а висвітлювати лекційний матеріал таким чином, щоб отриману інформацію студент зміг використати для розв’язання сформульованої проблеми.
Мова: Українська
Викладачі: Дмитро Вячеславович Дмитревський
Розділ: 9, Тести: 1
Матеріал дисципліни
20,00$ Додати в кошик