Розгорнути / Згорнути блок Увійти до системи
Логін
Пароль
 
Розгорнути / Згорнути блок Вибрані курси
Дані не знайдено
 
Розгорнути / Згорнути блок Інформація для дисципліни "Політологія"
Опис: Опис. Навчальна дисципліна «Політологія» та, відповідно, програма навчальної дисципліни «Політологія» розроблена та внесена Харківським державним університетом харчування і торгівлі (ХДУХТ) відповідно до освітньо-професійної програми підготовки бакалаврів спеціальностей 071 «Облік і оподаткування»; 072 «Фінанси, банківська справа та оподаткування»; 292 «Міжнародна економіка»; 075 «Маркетинг»; 073 «Менеджмент організацій і адміністрування»; 074 «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності»; 241 «Готельно-ресторанна справа», обговорено та затверджено на засіданні кафедри суспільних та гуманітарних дисциплін, протокол № 14 від 29 червня 2017 року.
Предметом навчальної дисципліни «Політологія» є вивчення об’єктивних закономірностей світового політичного процесу; пізнання закономірностей діяльності з керівництва та управління суспільством на основі публічної влади; аналіз структури державної влади, функціонування політичних інститутів, їх відносин з політичними ідеями і теоріями в різних політичних системах.
Навчальна дисципліна «Політологія» дозволяє виробити знання, які дадуть змогу орієнтуватись в навколишньому світі й завдяки цьому активно освоювати, перетворювати його, передбачати й свідомо формувати політичну сутність суспільства, упорядковувати стосунки між людьми на засадах загальнолюдських ціннісних орієнтацій.
Навчальна дисципліна «Політологія» пов’язана з такими суспільно-політичними дисциплінами як «Історія та культура України», «Філософія», «Соціально-економічна історія України», «Соціологія», «Історія міжнародних відносин та зовнішньої політики».
Метою викладання навчальної дисципліни «Політологія» є необхідність виробити знання, які дадуть змогу орієнтуватись в навколишньому світі й завдяки цьому активно освоювати, перетворювати його, передбачати й свідомо формувати політичну сутність суспільства, упорядковувати стосунки між людьми на засадах загальнолюдських ціннісних орієнтацій.
Цілі: Цілі навчальної дисципліни «Політологія». Викладання навчальної дисципліни «Політологія» ставить перед собою наступні цілі та завдання:
• Засвоїти методологію вивчення діяльності і розвитку політичних систем і політичних процесів;
• Вміти орієнтуватись в основних світових політичних школах, концепціях і напрямах розвитку політології, мати уявлення про сутність політичного життя, політичних відносин і процесів;
• Набути навичок практичного використання теоретичних знань у практичній діяльності;
• Навчити студентів виявляти політичні чинники, що визначають розвиток сфери торгівлі та громадського харчування, а також підприємницької діяльності загалом;
Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти мають знати:
• Предмет і методи політології як науки, теоретичні витоки сучасної, в тому числі української, політології та її основні концепції;
• Місце та роль політики і влади в реформуванні українського суспільства, проблеми розвитку держави й діяльності політичних партій в Україні;
• Основні напрямки впливу політики на розвиток сфери торгівлі й громадського харчування, а також на підприємницьку діяльність у сучасній Українській державі;
• Закони здійснення політики, політичного життя суспільства, політичних явищ та процесів;
• Природу і соціальну сутність, структуру, типи політичної культури, шляхи її формування та сучасний стан в Україні;
• Механізми функціонування політичних інститутів і способів політичної діяльності.
Студенти мають вміти:
• Чітко оперувати і володіти поняттєво-категоріальним апаратом політичної науки;
• Орієнтуватись в основних світових і вітчизняних політологічних школах, концепціях і напрямах, знати і вміти давати характеристики і оцінки вченням про політику;
• Опанувати навички політичної культури, вміння застосовувати політичні знання у професійній та громадській діяльності;
• Критично переосмислювати політичне буття своєї країни і світу, давати раціонально-критичну оцінку діям різних політичних партій та їх лідерів з позицій загальнонаціональних інтересів;
• Постійно оновлювати свої знання про політичні явища та процеси, що відбуваються;
• Систематизувати свої переконання, чітко їх формулювати та відстоювати;
• Надавати науково обгрунтований прогноз стану політичних явищ та процесів;
• Готувати повідомлення на політичну тему, брати участь у політичних дискусіях, передвиборних кампаніях, масових та групових політичних опитуваннях.
Оцінювання: Якість навчання та засвоєння мети, цілей, завдань та основних положень навчальної дисципліни «Політологія» визначається під час поточного та підсумкового контролю, контролю рівня самостійної роботи студента та інших видів роботи на заняттях.
Форма підсумкового залікового контролю – залік.
Теми: Під час ознайомлення та засвоєння основних положень навчальної дисципліни «Політологія» студентам пропонуються наступний інформаційний обсяг навчальної дисципліни «Політологія» (теми):
• Тема 1. Місце і роль політології в житті суспільства.
• Тема 2. Етапи розвитку світової політичної думки.
• Тема 3. Становлення і розвиток політичної думки в Україні.
• Тема 4. Основні ідейно-політичні течії сучасної політології.
• Тема 5. Політична система суспільства та її інститути.
• Тема 6. Походження та сутність влади.
• Тема 8. Політичні партії та виборчі системи.
• Тема 9. Політична еліта та політичне лідерство.
• Тема 10. Громадянське суспільство. Місцеве самоврядування.
• Тема 11. Роль політичної свідомості і політичної культури в політичній системі. Мораль і політика.
• Тема 12. Групи інтересів і групи тиску в політичному процесі. Політичні технології.
• Тема 13. Нація як суб’єкт політики. Зовнішня політика держави і міжнародні відносини.
• Тема 14. Політичне прогнозування. Політичні рішення та їхня ефективність.
• Тема 15. Політичний маркетинг.
• Тема 16. Політичний менеджмент.
Ресурси: Крім запропонованої навчально-методичної літератури до всієї навчальної дисципліни, електронного веб-ресурсу навчальної дисципліни студентам запропоновано додаткові інформаційні ресурси, що розміщені на відповідному електронному веб-ресурсі навчальної дисципліни «Політологія» викладача дисципліни – ст. викладача кафедри суспільних та гуманітарних дисциплін Коняєва Є. А.
Інша інформація: Враховуючи те, що визначати дидактичний важіль навчання у вищих навчальних закладах на сучасному етапі необхідно, ґрунтуючись на філософській рефлексії, діалектиці безперервності та дискретності, єдності кількісних та якісних моментів у процесах розвитку, слід ураховувати, що на формування майбутнього фахівця, на становлення його особистості впливають не лише навчання та програмний зміст освіти, що передається викладачем, а й інтелектуально-творча діяльність і самоосвіта самого студента. Ці явища в системі професійної освіти виступають в єдності, що пов'язано з рухливістю, мінливістю професій у сучасних умовах, а також з явищем «старіння інформації», яка в наукомістких виробництвах оновлюється кожні 3—5 років (інколи кожні 2—3 роки). Знань, здобутих у вищій школі, стає замало, тому провідною стає установка на безперервну освіту, що проходить через усе життя фахівця. Отже, майбутні фахівці у вищій школі навчаються здобувати знання, вміння та досвід пізнавально-творчої самостійності, при цьому відбувається процес формування психологічної, теоретичної та практичної готовності до інтелектуально-творчої і самоосвітньої діяльності.
Виходячи з названих особливостей на перший план мають бути висунуті наступні принципи навчання студентів:
• забезпечення єдності в науковій та навчальній діяльності студентів;
• професійної спрямованості;
• професійної мобільності;
• проблемності;
• емоційності та мажорності всього процесу навчання;
• урахування вікових, соціально-етичних та індивідуальних особливостей студентів.
Не слід також забувати, що сьогодення диктує необхідність застосовувати наступні групи принципів навчання, що синтезують більшість підходів до їх виокремлення:
орієнтованості вищої освіти на розвиток особистості майбутнього спеціаліста; забезпеченості безперервної освіти; інформатизації, технічної та технологічної забезпеченості освітнього процесу; відповідності змісту вищої освіти сучасним та прогнозованим тенденціям розвитку науки (техніки) і виробництва (технологій); оптимального співвідношення загальних, групових та індивідуальних форм організації навчального процесу у вищому навчальному закладі; раціонального застосування сучасних методів та засобів навчання на різних етапах підготовки фахівців; відповідності результатів підготовки спеціалістів вимогам, що висуваються конкретною сферою їхньої професійної діяльності, забезпечення їх конкурентоспроможності.
Метод навчання: Під час вивчення навчальної дисципліни «Політологія» викладачем та студентами будуть використовуватись і реалізовуватись на практиці наступні методи навчання:
Методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності.
Методи контролю та самоконтролю за ефективністю навчально-пізнавальної діяльності.
Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності:
Словесні методи навчання: лекція, пояснення, розповідь, бесіда, інструктаж.
Наочні методи навчання: спостереження, ілюстрація, демонстрація, презентація.
Практичні методи навчання: створення та аналіз гіпотетичних ситуацій, ситуаційні вправи, практичні роботи, експеримент.
Означені методи знаходяться у відповідності до сучасних вимог щодо застосування методів навчання залежно від типу пізнавальної діяльності та за логікою передачі інформації:
 Інформаційно-рецептивний;
 Репродуктивний;
 Проблемний;
 Частково-пошуковий (евристичний);
 Пошуковий (дослідний).
Методи навчання за ступенем керування навчальною діяльністю: під керівництвом викладача, самостійна робота студентів (загальна, групова, індивідуальна).
Активно застосовуватимуться методи контролю і самоконтролю, за ефективністю навчально-пізнавальної діяльності до яких належать наступні:
Методи усного контролю: індивідуальне опитування, фронтальне опитування, усні заліки, колоквіуми.
Методи письмового контролю: контрольні письмові роботи, письмові заліки.
Методи лабораторно-практичного контролю: контрольні роботи, контроль за допомогою комп'ютера (навчально-контрольні програми).
Методи самоконтролю: самостійний пошук помилок, уміння самостійно оцінювати свої знання, визначати пріоритетні напрями власного навчального процесу, самоаналіз і т. ін.
Мова: Українська
Викладачі: Євген Анатолійович Коняєв
Розділ: 22, Тести: 1
Матеріал дисципліни
20,00$ Додати в кошик